Седмиця 4-та Великого посту.
Третя і остання субота поминання спочилих.
Батьківські суботи, присвячені нашим покійним - людям, що випередив нас в представленні від світу суєтного до життя вічного, нагадують нам про головне: рід наш - Божий (по-перше, за походженням людини, по суті його богоподобній природі, по-друге, по спорідненості у Христі, в Якого ми хрестилися і в якій наділялися життям за Його заповідями, освячуючись в Таїнствах), і батьківщина наша - на небесах (Флп. 3; 20), а все земне цінно настільки, наскільки воно сприяє зціленню душі, її перетворення з образу свого Творця (Кол. 3, 10).
А ще в цю суботу на вечірній службі роздають квіти якими був прикрашений хрест.
